Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СТРИБУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.1. Зменш.-пестл. до стрибу́н 1.Горобчик, сіренький стрибунець, хитро клює насіннячко (О. Копиленко);Мурахи на мову цю Так сказали ... смотреть
-нця, ч. 1) Зменш.-пестл. до стрибун 1). 2) перев. у сполуч. зайчик-стрибунець, коник-стрибунець. Уживається на позначення зайця, коника (перев. як еп... смотреть
-нця, ч. 1》 Зменш.-пестл. до стрибун 1).2》 перев. у сполуч. зайчик-стрибунець, коник-стрибунець. Уживається на позначення зайця, коника (перев. як... смотреть
імен. чол. роду, жив.
Стрибуне́ць, -нця́, -нце́ві, -нцю́! -нці́, -нці́в
див. дитина
Риба, що живе на мулистих ділянках суходолу після відпливу; водиться на узбережжі Австралії, Пд.-Сх. Азії та Африки; довж. бл. 15 см; за допомогою груд... смотреть