Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СТРА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СТРА́ТИТИ, стра́чу, стра́тиш, док., кого, що.1. Караючи, позбавляти кого-небудь життя.Гітлерівці на майдані страчували ге... смотреть
СТРА́ЧУВАТИ (позбавляти когось життя за вироком, здійснювати покарання), КАРА́ТИ НА СМЕРТЬ, КАРА́ТИ НА ГО́РЛО іст., КАРА́ТИ (вказівку на смерть дає кон... смотреть
-ую, -уєш, недок., стратити, страчу, стратиш, док., перех. 1) Караючи, позбавляти кого-небудь життя. 2) Залишатися без кого-, чого-небудь, губити кого... смотреть
-ую, -уєш, недок. , стратити, страчу, стратиш, док. , перех. 1》 Караючи, позбавляти кого-небудь життя.2》 Залишатися без кого-, чого-небудь, губити ко... смотреть
несов. - страчувати, сов. - стратити 1) казнить (несов. и сов.), предавать, предать казни; (перен. приводить к гибели, смерти) губить, погубить 2) (переставать обладать чем-н.) утрачивать, утратить (что); лишаться, лишиться (кого, чего); терять, потерять (кого, что) (оставаться без кого-н., чего-н.) стратити голос — потерять голос; сорвать голос (в результате чрезмерного напряжения голосовых связок) стратив мову (хто) — потерял речь (кто), лишился (дара) речи (кто), разг. отнялся [безл. отняло] язык (у кого)... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: страчувавши, страчуючиказнитьДеепричастная форма: казня
【未】1) 处死刑, 处决2) 失去, 丧失Страчувати голос 失声, 失掉嗓音Страчувати мову 失去言语能力
карати на горло, посилати на плаху, садовити на палю, розстрілювати, вішати, четвертувати, ґільйотинувати, (самосудом) лінчувати; (гроші) витрачати; док. СТРАТИТИ, (що) згубити, втратити; (голову) зложити; (життя) ІД. загинути.... смотреть
недок. страчувати, док. стратити(карати смертю) to execute, to put to death
див. карати; нищити
-ую, -уєш wykonywać egzekucję, uśmiercać skazańca zob. стратити
Выканацьвыконваць
выканацьвыконваць
выканаць выконваць