ВІДДЯЧИТИ

віддя́чити дієслово доконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ВІДДЯЧИТИСЯ →← ВІДДЯКУВАТИСЯ

Смотреть что такое ВІДДЯЧИТИ в других словарях:

ВІДДЯЧИТИ

ВІДДЯ́ЧУВАТИ (на чийсь добрий учинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим), ВІДДЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДПЛА́ЧУВАТИ, ВІДПЛА́ЧУВАТИСЯ, НАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЛАТИ́... смотреть

ВІДДЯЧИТИ

недок. віддячувати, док. віддячитиto thank, to offer one's thanks; to show one's gratitude, to return smb's kindness; to repay, to recompense, to rewar... смотреть

ВІДДЯЧИТИ

(кому/чому, кого/що, ким/чим)дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: віддячивши1. на чийсь добрий вчинок вiдповiдати тим самим2. (перен.)... смотреть

ВІДДЯЧИТИ

[widdjaczyty]дієсл.odwdzięczyć

ВІДДЯЧИТИ

ВІДДЯ́ЧИТИ див. віддя́чувати.

ВІДДЯЧИТИ

Віддя́чити, -чу, -чиш, -чать; віддя́ч, віддя́чмо, віддя́чте кому чим

ВІДДЯЧИТИ

див. віддячувати.

ВІДДЯЧИТИ

【完】 见 віддячувати

ВІДДЯЧИТИ

Аддзякавацьдзякаваць

ВІДДЯЧИТИ

див. віддячувати.

ВІДДЯЧИТИ

аддзякавацьдзякаваць

ВІДДЯЧИТИ

аддзякаваць дзякаваць

ВІДДЯЧИТИ

сов. от віддячувати

T: 133