ВІДДИХ

ві́ддих іменник чоловічого роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

ВІДДИХАННЯ →← ВІДДИРАТИСЯ

Смотреть что такое ВІДДИХ в других словарях:

ВІДДИХ

ВІДПОЧИ́НОК (відновлення сил після втоми, припинення праці, руху тощо), СПОЧИ́НОК, ВІДПОЧИ́Н рідко, ВІДПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́Н розм., СПОЧИ́ВОК розм., ... смотреть

ВІДДИХ

ВІ́ДДИХ, у, ч.1. Вбирання й випускання повітря організмом за допомогою органів дихання; дихання.Сплять рекрути, Тільки рівний віддих чути (І. Франко);І... смотреть

ВІДДИХ

перево́дити / перевести́ по́дих (дух, ві́ддих). Робити коротку перерву, короткий перепочинок в чому-небудь. Глущуки .. тягли .. воза з гноєм .. Катерина підкладала під колесо камінь, щоб не котився він донизу, перепочивали, переводили подих і знову тягли на гору (С. Чорнобривець); Хлопці мовчки поспішали за своїм командиром. З годину ще кушпелили, не переводячи, вважай, подиху (І. Головченко і О. Мусієнко); Про свою рушницю я забув одразу, бо ми дременули далі. Подих перевели аж біля озера (З журналу); Вони разом із Шарком побігли на гору і зупинилися, щоб перевести дух (П. Панч); Він дійшов до зобидженої Тетяниної могили, перевів віддих і сторожко оглянув .. світ (М. Стельмах). відвести́ дух. Вже як стала в лісі, то аж тоді дух одвела (Леся Українка). спира́є / спе́рло дух (ві́ддих, гру́ди і т. ін.) кому і без додатка, безос. Кому-небудь важко дихати від надміру почуттів, сильних переживань і т. ін. Чіпка почув, що в його якось страшно затіпалось серце, .. спирало дух, важко було дихати (Панас Мирний); Від хвилювання спирало віддих, туманіло в очах. Боявся (Шевченко), що знепритомніє (О. Гуреїв); Чернишеві спирало груди. Кожне Ференцове слово ранило його (О. Гончар).... смотреть

ВІДДИХ

-у, ч. 1) Вбирання й випускання повітря організмом за допомогою органів дихання; дихання. || Повітря, що видихується з легень. 2) рідко. Те саме, що п... смотреть

ВІДДИХ

-у, ч. 1》 Вбирання й випускання повітря організмом за допомогою органів дихання; дихання.|| Повітря, що видихується з легень.2》 рідко. Те саме, що п... смотреть

ВІДДИХ

[widdyh]ч.oddech

ВІДДИХ

імен. чол. роду

ВІДДИХ

подих; (дія) дихання, віддихування; Р. зідхання; ЖМ. передих, спочинок, перепочинок.

ВІДДИХ

Breathing respiration; breath

ВІДДИХ

Ві́ддих, -ху; -дихи, -хів

ВІДДИХ

-у m oddech

ВІДДИХ

віддих, -у

ВІДДИХ

дыхание

T: 158