Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ... смотреть
відпра́вити (спрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати) на той світ кого. Позбавити життя кого-небудь; згубити, убити когось. Так подивитися на нього (полковника) — ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив (В. Собко); — Іродова душа! — каже Шрам.— Трохи мені останнього сина не спровадив на той світ (П. Куліш); — Коня йому, бачте, шкода, а своїх односельців, як раз плюнути, на той світ спроваджує (І. Головченко і О. Мусієнко). відпрова́дити на той світ. (Яким:) На голові в його (Демченка) шрам великий був, десь він здобувся... Хтось хотів на той світ його відпровадити, та не добре вдарив... (Б. Грінченко). спрова́дити до пе́кла (на ши́беницю). Заподіяти кому-небудь смерть. Ой коби (якби) я була знала, яка моя свекра (свекруха), Я би її спровадила відтепер до пекла (Коломийки); Хвалився (становий), що кожному п’ятому “шкуру спустить”, що кожного десятого “на шибеницю спровадить” (А. Головко).... смотреть
недок. спроваджувати, док. спровадитирозм. to show the door (to), to show out, to dismiss roundly (rudely); sl. to bundle off; (позбуватися) to get rid... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: спровадившиспровадитьДеепричастная форма: спровадив
спрова́дити[спровадиетие]-аджу, -диеш; нак. -ад', -ад'теи
[sprowadyty]дієсл.sprowadzić
СПРОВА́ДИТИ див. спрова́джувати.
див. спроваджувати.
Спрова́дити, -ва́джу, -ва́диш, -дять; спрова́дь, -ва́дьте
{спрова́диетие} -а́джу, -диеш; нак. -а́д, -а́дтеи.
див. спроваджувати.
сов. от спроваджувати