Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВА... смотреть
СПРИЧИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, СПРИЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПРИЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., що.1. Служити, бути причиною чого-небудь, викликати, зумовлюв... смотреть
-яю, -яєш і спричинювати, -юю, -юєш, недок., спричинити, -чиню, -чиниш, док., перех. 1) Служити, бути причиною чого-небудь, викликати, зумовлювати щос... смотреть
-яю, -яєш і спричинювати, -юю, -юєш, недок. , спричинити, -чиню, -чиниш, док. , перех. 1》 Служити, бути причиною чого-небудь, викликати, зумовлювати щ... смотреть
несов. - спричиняти, спричинювати, сов. - спричинити (що) служить, послужить причиной (чего); приводить, привести (к чему); причинять, причинить (что); (становиться источником чего-н.) порождать, породить (что), вызывать, вызвать (что); (иметь следствием) влечь, повлечь за собой (что)... смотреть
спричиня́ти[сприечиен’атие]-н'айу, -н'айеиш
недок. спричиняти, спричинювати, док. спричинитиto cause, to occasion, to entail
I сприч`инятипроизводить (причинять) II спричин`ятивчт; техн. вызывать (что-л плохое, отрицательное), доводить
викликати, зумовлювати, зумовляти, спричинятися до; (муку) ЗАВДАВАТИ, заподіювати; спричинювати.
【未】 成为…的原因; 造成; 产生; 引起; 招致…的后果
{сприечиена́тие} -на́йу, -на́йеиш.
Medföra
Medføre
Прычына
Medføre
прычына
прычына
cause an explosion
cause peoples deaths
cause a loss
cause an accident
cause fire
cause trouble
(про відомості тощо) spark off a scandal
cause death