СПРИТ

сприт іменник чоловічого роду спритність діал.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СПРИТНІСТЬ →← СПРИСТРІТИТИ

Смотреть что такое СПРИТ в других словарях:

СПРИТ

СПРИТ, у, ч., діал.Спритність.Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з .. чисто жіночим спритом (... смотреть

СПРИТ

Сприт. Спритність, вправність, уміння. До того потрібно дуже богато мати сприту, бути офірливим, безкористливим, віддати ся справі читальні душею і тілом, треба думати про спільну хліборобску справу (Б., 1895, 19, 2); Він цілий вечір грав на скрипці милозвучні пісні, думки і коломийки з чувством і спритом і пригадуав нам таким чином наш край, нашу Буковину (Б., 1909, 76, 3)// пол. spryt - спритність, вправність, кмітливість, spryt życiowy - практична кмітливість, промітність.... смотреть

СПРИТ

СПРИТ, у, ч., діал. Спритність. Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з.. чисто жіночим спритом (Фр., III, 1950, 460); — У панни Зоні багато сприту і енергії (Вільде, III, 1968, 466). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 599.... смотреть

СПРИТ

-у, ч., діал. Спритність.

СПРИТ

[spryt]ч.spryt

СПРИТ

-у, ч. , діал. Спритність.

СПРИТ

сприт, -у

СПРИТ У

імен. чол. роду

T: 177