Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БУДІВНИ́ЦТВО (створення будівель, яких-небудь споруд), БУДО́ВА, БУДІ́ВЛЯ рідко; БУДУВА́ННЯ, СПОРУ́ДЖЕННЯ, СПОРУ́ДЖУВАННЯ, ЗВЕ́ДЕННЯ (як процесуальність... смотреть
СПОРУ́ДЖЕННЯ, я, с.1. Дія за знач. споруди́ти, спору́джувати.На спорудженні форту працювали всі разом: матроси, козаки й піхота (З. Тулуб);Я бачив кома... смотреть
СПОРУДЖЕННЯ – СПОРУДАСпорудження, р. мн. -ень. 1. Будування чогось: спорудження греблі, спорудження житлових будинків, спорудження метрополітену, спору... смотреть
імен. сер. родудія/процесвід слова: спорудити- те саме, що спорудасооружение
-я, с. 1) Дія за знач. спорудити, споруджувати. 2) Те саме, що споруда.
спору́дження[споуруджеин':а]-н':а, р. мн. -еин'
Будовабудынакзбудаваннепабудова
-я, с. 1》 Дія за знач. спорудити, споруджувати.2》 Те саме, що споруда.
Спору́дження, -ння; -дження, -джень і -дженнів
Construction; (переважно високої будівлі) erecting
техн. постройка (сооружение), создание, сооружение (действие)
будовабудынакзбудаваннепабудова
-я n wzniesienie, zbudowanie (czegoś)
будова будынак збудаванне пабудова
{споуру́джеин:а} -н:а, р. мн. -еин.
აგება
Обряд винесення й покладання плащаниці, який здійснюють на утрені Великої п'ятниці або на утрені Великої суботи
Споруджувався об'єкт
Споруджувався об'єкт