СПОРИТИСЯ

спо́ритися дієслово недоконаного виду сперечатися розм. спори́тися дієслово недоконаного виду іти успішно розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СПОРИШ →← СПОРИТИ

Смотреть что такое СПОРИТИСЯ в других словарях:

СПОРИТИСЯ

СПОРИ́ТИСЯ, ри́ться, недок., розм.Іти, здійснюватися успішно і швидко (про роботу, діяльність).Труд спориться, коли співа душа. Хай буде це чи повість,... смотреть

СПОРИТИСЯ

СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ ро... смотреть

СПОРИТИСЯ

I -риться, недок., розм.Здійснюватись успішно і швидко (про роботу, діяльність). II -рюся, -ришся, недок., розм.Те саме, що спорити 1).

СПОРИТИСЯ

I -риться, недок. , розм. Здійснюватись успішно і швидко (про роботу, діяльність).II -рюся, -ришся, недок. , розм. Те саме, що спорити 1).

СПОРИТИСЯ

(про справу) to succeed, to go swimminglyсправа спориться — things hum

СПОРИТИСЯ

див. спорити

T: 126