Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СПОПЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.1. Перетворитися у попіл, згоріти вщент.Мовчки підняв батько сина і поніс до воза. Ручка в його звисла, а в їй картузик недо... смотреть
ЗГОРІ́ТИ (знищитися вогнем), СПАЛИ́ТИСЯ, ПРОГОРІ́ТИ, ПЕРЕГОРІ́ТИ, ВИ́ГОРІТИ, СПОПЕЛІ́ТИ, ЗДИ́МІТИ (ЗДИМІ́ТИ) діал. (до кінця, до останку). — Недок.: зг... смотреть
згоря́ти (згора́ти) / згорі́ти (спопелі́ти) від (з) со́рому. Дуже бентежитися, ніяковіти, червоніти. (Іван:) Не ждав я, щоб і мені, старому, прийшлось згорати від сорому перед добрими людьми за тебе! (С. Васильченко); Коропов стояв, згоряючи з сорому, кліпав очима й ладен був іти геть (В. Земляк); — Я думала спопелію від сорому, коли мені сказали (Ірина Вільде). спопелі́ти се́рцем. Дуже змучитися; стати душевно спустошеним, байдужим до всього через важкі страждання, випробування і т. ін. Мати спопеліла серцем — єдиний син загинув на фронті (З газети). спопелі́лий се́рцем. Жила (Лукина) невесело і незатишно, доживала віку. Байдужа до всього на світі, спопеліла серцем (І. Волошин).... смотреть
-ію, -ієш, док. 1) Перетворитись у попіл, згоріти вщент. •• Спопеліти від сорому — дуже засоромитися. 2) перен. Живучи в тяжких умовах, борючись з чим... смотреть
-ію, -ієш, док. 1》 Перетворитись у попіл, згоріти вщент.Спопеліти від сорому — дуже засоромитися.2》 перен. Живучи в тяжких умовах, борючись з чим-не... смотреть
[spopelity]дієсл.spopielić
див. горіти
Спопелі́ти, -лі́ю, -лі́єш; -лі́є
испепелиться