Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СПОВИТО́К, тка́, ч.Те, у що загортають немовля, – пелюшки із сповивачем.Он мій Сашко привіз з Донбасу фіхлю, що не вміє ні голки тримати, ні сповитка в... смотреть
з (са́мого) сповитка́ (сповито́чка). З ранніх років; з віку немовляти. — Слухай, який у тебе стаж? По-моєму, ти редактор із сповитка (О. Гончар); — А ви змалечку рибалите, дідусю? — З самого сповиточка, як тільки ходити навчився (Ю. Збанацький). у сповитку́ (у сповито́чку). У віці немовляти; немовлям. — Тепер господарює в мене моя дочка-єдиниця, бо старших дочок Бог прибрав до себе, ще як були в сповитку (І. Нечуй-Левицький); Дітей, маленьких немовлят, Їх тільки шкода. Чи на те вродились, Аби у сповитку пізнати голод, спрагу? (Леся Українка); Я свого отця-неньки не знаю; я ще в сповиточку зосталася сиротою (Марко Вовчок); Мистецтво те було не в сповиточку. Грифони вже ту лань не заклюють. Два скіфи шиють золоту сорочку. Два скіфи з чаші золотої п’ють (Л. Костенко).... смотреть
-тка, ч. Те, у що загортають немовля, – пелюшки зі сповивачем. || рідко.Те саме, що сповивач. •• Із сповитка — з віку немовляти. У (в) сповитку — у ві... смотреть
-тка, ч. Те, у що загортають немовля, – пелюшки зі сповивачем.|| рідко.Те саме, що сповивач.Із сповитка — з віку немовляти.У (в) сповитку — у віці не... смотреть
СПОВИ́ВАЧ (довгий шматок тканини, яким сповивають немовля), ПОВИ́ВАЧ, СПОВИТО́К.
імен. чол. роду
пелёнка; (обычно мн. сповитки) пелёнки
-тка m powijaki
сповиток, -тка