СПЛЯЧИЙ

спля́чий 1 дієприкметник від: спа́ти спля́чий 2 прикметник нерухомий; млявий тощо спля́чий 3 іменник чоловічого роду, істота той, хто спить

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СПЛЯЧКА →← СПЛЯЧИ

Смотреть что такое СПЛЯЧИЙ в других словарях:

СПЛЯЧИЙ

СПЛЯ́ЧИЙ, а, е.1. Дієпр. акт. до спа́ти.Просто проти дверей, на блакитній ковдрі ліжка спокійно [лежить] спляча Галя (І. Кочерга);До узголів'я сплячих ... смотреть

СПЛЯЧИЙ

-а, -е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до спати. || у знач. ім. сплячі, -чих, мн. (одн. сплячий, -чого, ч.; спляча, -чої, ж.).Ті, що сплять. 2) у знач. при... смотреть

СПЛЯЧИЙ

-а, -е.1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до спати.|| у знач. ім. сплячі, -чих, мн. (одн. сплячий, -чого, ч. ; спляча, -чої, ж. ).Ті, що сплять.2》 у зна... смотреть

СПЛЯЧИЙ

1) ім. a sleeper2) прикм. sleeping, dormantспляча красуня — фольк. sleeping beauty

СПЛЯЧИЙ

[spl'aczyj]прикм.senny, śpiący

СПЛЯЧИЙ

ад'єктивспящий

СПЛЯЧИЙ

Спля́чий, -ча, -че; -чі, -чих

СПЛЯЧИЙ

спящий спляча брунька — бот. спящая почка

СПЛЯЧИЙ

див. СОННИЙ.

T: 126