Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СПЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПЛИСТИ́, спливу́, спливе́ш; мин. ч. сплив, сплила́, ло́; і СПЛИВТИ́, ву́, ве́ш; мин. ч. сплив, спливла́, ло́; і рідко СП... смотреть
ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИС... смотреть
вирина́ти (встава́ти, сплива́ти) / ви́ринути (вста́ти, спливти́, сплисти́, майну́ти і т. ін.) в па́м’яті чиїй, кого і без додатка. Несподівано, мимоволі пригадуватися. Виринало в пам’яті напівзабуте, про що чув од мами або од баби своєї (М. Коцюбинський); Але й у роботі тепер уже від спогадів не втече — встають та й встають у пам’яті цілі картини з недавнього минулого (А. Головко); В його пам’яті виринув давно вже забутий епізод, бачений ним колись на одному з вокзалів півдня (Григорій Тютюнник); Ось і зараз спливло все в пам’яті; і він перегортав свою власну ненаписану книгу життя (І. Цюпа); В пам’яті знову сплили Ґандзючисі докірливі Василеві слова (Г. Косинка); Майнули в пам’яті Леонідові трагічні картини херсонського відступу минулого літа (О. Гончар). виступа́ти (вихо́дити, сплива́ти) / ви́ступити (ви́йти, спливти́) наве́рх. Ставати відомим для інших, переставати бути прихованим; виявлятися. Воно (кохання) спливало наверх і кидало йому (Михайлові) докори (М. Томчаній). спливти́ напове́рх. Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи (М. Коцюбинський). спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т. ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т. ін.) на ду́мку (на па́м’ять, в го́лову, на га́дку) кому і без додатка. 1. Хто-небудь починає згадувати, думати про кого-, що-небудь, задумуватися над чимсь. Спадав на думку і сам Гаркун-Задунайський, але думка цього образу якось не могла схопить виразно (В. Винниченко); Харкевич усе дужче й дужче хвилювався, йому спадало на думку неймовірне, від усіх тих здогадів почала боліти голова (С. Голованівський); Спадали на пам’ять (Микиті) усі ліки та знадіб’я, які вживають підвереджені (з підірваним здоров’ям) люди (Л. Яновська); Дорога ж бита поряд, і мало якому гаспиду спаде на гадку заглянути до мене на горище (І. Головченко та О. Мусієнко). наверта́лося на ду́мку, безос. Мимоволі наверталось на думку: що буде з нами? З людьми, заводами, соборами? (О. Гончар); // Хто-небудь придумує щось, додумується до чогось. Батьківщиною тюльпана є наші чорном сплива́ти з рук чиїх. Безслідно зникати, пропадати і т. ін. для кого-небудь. Масний подільський чорнозем .. спливав з їхніх рук (М. Стельмах). сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка. Згадуючи, вимовляти вголос (слово, фразу і т. ін.). Князь розумів, що треба щось сказати. .. Але спасенна думка утікала від нього, ніяк не хотіла спливати на язик (Д. Міщенко); Але суворий добродій так вже вичерпався, що на язик йому не спадала жодна соковита лайка (Переклад С. Масляка). сплива́ти (спада́ти) / сплисти́ (спа́сти, спливти́) на ум (на ро́зум) кому і без додатка. Несподівано з’являтися, виникати у кого-небудь у думці, у думках (переважно про недобрі наміри, бажання і т. ін.). — (Брати) не тільки те чинили, що шляхетним людям пристало, а й те витворяли, що їм на молодечий ум спливало (Переклад М. Лукаша); Лаврінові спала на ум думка, чи не покусала часом матері скажена собака (І. Нечуй-Левицький); От ідуть дівчата: Олена, як та сорока, скрегоче, що на ум збреде, а Маруся буцімто і слуха, та усе про своє гада… (Г. Квітка-Основ’яненко). сплива́ти / спливти́ (сплисти́) в спо́гадах. Пригадуватися, з’являтися, виникати у думках. Все їй пригадалося, все спливло в спогадах (З газети). сплива́ти / сплисти́ (спливти́) пе́ред очи́ма (пе́ред о́чі). Зримо уявлятися кому-небудь. Німа карта всесвіту, з якої вчиться географії Юрин старший брат, спливає раптом перед очі (Ю. Смолич).... смотреть
-аю, -аєш, недок., сплисти, спливу, спливеш; мин. ч. сплив, сплила, сплило; і спливти, -ву, -веш; мин. ч. сплив, спливла, спливло і рідко сплинути, -н... смотреть
-аю, -аєш, недок. , сплисти, спливу, спливеш; мин. ч. сплив, сплила, сплило; і спливти, -ву, -веш; мин. ч. сплив, спливла, спливло і рідко сплинути, ... смотреть
недок. спливати, док. сплисти, спливти1) (на поверхню рідини) to come (to rise) to the surface; (про підводний човен) to surface, to emerge2) перен. (п... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: спливавши, спливаючиуплыватьДеепричастная форма: уплываядієсл. недокон. виду (що роб... смотреть
несов. - спливати, сов. - сплисти, спливти 1) уплывать, уплыть; разг. сплывать, сплыть (прям.: вниз по течению и перен. утрачиваться); (перен. - о времени - обычно) течь, истекать, истечь, протекать, протечь, уходить, уйти багато [немало] води спливло — перен. много [немало] воды утекло 2) (по поверхности чего-н.) стекать, стечь, сбегать, сбежать; (каплями - обычно) катиться, скатываться; (о свече) оплывать, оплыть 3) (чем) (изнемогать от потери чего-н.) истекать, истечь, разг. исходить, изойти спливати, спливти слізьми, кров'ю — истекать, истечь [исходить, изойти] слезами, кровью 4) (подниматься из глубины на поверхность) всплывать, всплыть спливати, спливти на думку — приходить, прийти на ум [в голову, на мысль]; (припоминаться) приходить, прийти на память... смотреть
【未】1) 游走; 漂走; 流走; 转 (时间) 逝去Час спливає 时间在流逝2) 流下; 滴下3) 流出(许多)Слізьми 流许多眼泪Спливати кров'ю 流血过多4) 浮起; 转 泛起, 出现Спливати на думку 想起; 出现想法
(з водою) пливти, П. пропадати, зникати, (- час) минати; (- сльози) збігати, стікати; (кров'ю) сходити; (на думку) спадати; (- спогади) напливати, (перед очима) виринати, поставати; (наверх) випливати.... смотреть
[spływaty]дієсл.upływać
див. зникати
Сплива́ти, -ва́ю, -ва́єш
техн. течь (о времени)