СПІЛЧАНИН

спілча́нин іменник чоловічого роду, істота розм.

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СПІЛЧАНСЬКИЙ →← СПІЛО

Смотреть что такое СПІЛЧАНИН в других словарях:

СПІЛЧАНИН

СПІЛЧА́НИН, а, ч., розм.Член спілки; товариш, компаньйон.Уважно допитувався [письменник] – хто та над чим працює, .. нарікав на те, що спілчани мало йо... смотреть

СПІЛЧАНИН

імен. чол. роду, жив.ав.

СПІЛЧАНИН

-а, ч., розм. Член спілки; товариш, компаньйон.

СПІЛЧАНИН

-а, ч. , розм. Член спілки; товариш, компаньйон.

СПІЛЧАНИН

Спілча́нин, -на; -ча́ни, -ча́н

СПІЛЧАНИН

спілчанин, -а

T: 245