Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СПІВУ́ЧО.Присл. до співу́чий 2.– Пий! – співучо відповіла вона й поставила відро на цямрину (З. Тулуб);Дівчата стояли, обхопивши одна одну, і коли маши... смотреть
[spiwuczo]присл.śpiewnie
СПІВУ́ЧО (СПІВУ́ЧЕ) (протяжно-мелодійно), НАСПІ́ВНО, КАНТА́БІЛЕ муз.
прислівникпевуче
Присл. до співучий 2).
нар.; = співуче протяжно, певуче, напевно; нараспев
Присл. до співучий 2).