СОПІЛКАР

сопілка́р іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СОПІЛКОВИЙ →← СОПІЛКА

Смотреть что такое СОПІЛКАР в других словарях:

СОПІЛКАР

СОПІЛКА́Р, я́, ч.Той, хто грає на сопілці.На кожному огляді художньої самодіяльності можна почути чудові виступи сопілкарів (з наук.-попул. літ.);Сопіл... смотреть

СОПІЛКАР

ДУДА́Р (той, хто грає на дудці, сопілці), ДУ́ДНИК, СОПІЛКА́Р, ДУДА́РИК розм., ДУ́ДЛИК діал. Дудар вигравав на сопілці третяка (П. Панч); За три копи жо... смотреть

СОПІЛКАР

імен. чол. роду, жив.свирельщик

СОПІЛКАР

-я, ч. Той, хто грає на сопілці.

СОПІЛКАР

= сопільник сопилкарь; свирельщик; сопельник, сопельщик

СОПІЛКАР

-я, ч. Той, хто грає на сопілці.

СОПІЛКАР

сопілкар, -я

T: 70