Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДВЕ́РНЕНИЙ, ВІДВЕ́РНУТИЙ, а, е.Дієпр. пас. до відверну́ти.Підняла Олена голову і з відверненим лицем оперлась мовчки о поруччя крісла (О. Кобилянська... смотреть
відвернутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відвернути. || відвернено, безос. присудк. сл.
ад'єктиввід слова: вiдвернутиотвернутыйад'єктиввід слова: вiдвернутипредотвращенный
відвернутий, -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до відвернути.|| відвернено, безос. присудк. сл.
техн. отвёрнутый (повёрнутый)
averted, prevented