СОБАЧА

собача́ іменник середнього роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СОБАЧАТИНА →← СОБАЦЮРА

Смотреть что такое СОБАЧА в других словарях:

СОБАЧА

СОБАЧА́, а́ти, с.1. Маля собаки-самиці; цуценя.Улицею біжить чиєсь собача. Воно метушиться на всі боки, нюхає слід і тихо скиглить (С. Васильченко);Вже... смотреть

СОБАЧА

ЦУЦЕНЯ́ (маля собаки), ЩЕНЯ́, СОБАЧА́, СОБАЧЕНЯ́, ПЕСЕНЯ́. Цуценя тільки виляло хвостиком, відчуваючи тепло людських рук, і намагалося малиновим язичко... смотреть

СОБАЧА

корень - СОБАЧ; суффикс - А; Основа слова: СОБАЧАВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - СОБАЧ; ∧ - А; Слово Собача содержит следующие м... смотреть

СОБАЧА

імен. сер. роду, жив... собачьявід слова: собачийад'єктивсобачий

СОБАЧА

-ати, с. 1) Маля собаки-самиці; цуценя. 2) перен., зневажл. Про дитину.

СОБАЧА

-ати, с. 1》 Маля собаки-самиці; цуценя.2》 перен. , зневажл. Про дитину.

СОБАЧА

Собача́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т

СОБАЧА

див. щеня

СОБАЧА

= собаченя щенок, обл. кутёнок

СОБАЧА КРОПИВА ЗВИЧАЙНА

СОБАЧА КРОПИВА ЗВИЧАЙНА — Leonurus cardiaca L. та собача кропива п’ятилопатева — L. quinquelobatus Tilib. (syn. L. villosus) Desf. (leonurus від грец. ... смотреть

T: 7