СНІГУРИК

снігу́рик іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СНІГУРКА →← СНІГУРІВСЬКИЙ

Смотреть что такое СНІГУРИК в других словарях:

СНІГУРИК

СНІГУ́РИК, а, ч.Зменш.-пестл. до снігу́р.На двір би побіг: – синички там, снігурики, – ні в віщо вбуться [вбутися], вдягтись (А. Тесленко).

СНІГУРИК

-а, ч. Зменш.-пестл. до снігур.

СНІГУРИК

-а, ч. Зменш.-пестл. до снігур.

T: 428