СЛУХАЧКА

слуха́чка іменник жіночого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СЛУХНЯНІСТЬ →← СЛУХАЧ

Смотреть что такое СЛУХАЧКА в других словарях:

СЛУХАЧКА

СЛУХА́ЧКА, и, ж.Жін. до слуха́ч.Баба Зінька була дуже вважливою його слухачкою. Любив слухати його оповідання і Роман (І. Нечуй-Левицький);Він помічав,... смотреть

СЛУХАЧКА

1) (той, хто слухає) hearer, listenerслухачка радіо — listener in2) (в університеті та ін.) studentслухачі — збірн. audience, auditory

СЛУХАЧКА

слуха́чка[слухачка]-чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок

СЛУХАЧКА

імен. жін. роду, жив.слушательница

СЛУХАЧКА

[słuhaczka]ж.słuchaczka

СЛУХАЧКА

-и. Жін. до слухач.

СЛУХАЧКА

Слуха́чка, -чки, -чці; -ха́чки, -чок

СЛУХАЧКА

{слуха́чка} -чкие, д. і м. -а́ц:і, р. мн. -чок.

СЛУХАЧКА

слухачкаж.слушательница

СЛУХАЧКА

-и.Жін. до слухач.

СЛУХАЧКА

слушательница

T: 113