Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
З'Є́ДНУВАТИ (об'єднувати одну з одною якимсь способом окремі частини — деталі, кінці і т. ін.), СПОЛУЧА́ТИ, СПОЛУ́ЧУВАТИ рідше, ЄДНА́ТИ, ЗЛУЧА́ТИ рідко... смотреть
недок. скріплювати, скріпляти, док. скріпити1) to fasten (together); to strengthen; перен. to consolidate2) тех. to tie, to clamp, to scarf, to splice,... смотреть
скріпля́ти / скріпи́ти дух (си́ли) чий (чиї), кому. Робити кого-небудь морально стійким, непохитним. Надійся лиш на себе і свій дух Скріпляй, зміцняй (М. Старицький); (Степан:) Дома щоденне пекло,— тільки тією мрією і жив, тільки вона мені сили скріпляла… (М. Старицький); (Друга жінка (Молодша. Так само склоняється перед Прісціллою):) Скріпи мій дух, він немічний, сестрице! (Леся Українка).... смотреть
[skripraty]дієсл.cementować будівн.
СКРІПЛЯ́ТИ див. скрі́плювати.
див. скріплювати.
Скріпля́ти, -ля́ю, -ля́єш; скріпи́ти, -плю́, -пиш, -плять
див. скріплювати.
см. скріплювати
endorse by signature