Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СКОВЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.1. Однокр. до ско́взати.– Рушаймо! – скомандував Вершомет, і лижі сковзнули по сніговій ковдрі, що вкривала крижане поле (М.... смотреть
КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИ розм.; ПОВЗТИ́ розм. (повільно). — Док.: ко... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: сковзнувшискользнутьДеепричастная форма: скользнув
ско́взати / сковзну́ти очи́ма (по́глядом) по кому—чому. Мимохідь дивитися на кого-, що-небудь. Перехожі сковзять (сковзають) очима по нетоптаних травах, та сонце ходить довкола, пересуваючи тіні (М. Коцюбинський); Жінка сковзнула неприязним поглядом по Тамариній постаті (А. Хижняк).... смотреть
-ну, -неш, док. 1) Однокр. до сковзати. 2) Швидко, непомітно злізти, вийти, вибігти, пролетіти, швидко зникнути де-небудь.
-ну, -неш, док. 1》 Однокр. до сковзати.2》 Швидко, непомітно злізти, вийти, вибігти, пролетіти, швидко зникнути де-небудь.
(на крило) ав. to glissade
【未】 滑一下; 滑过去, 灌过去
сов. от сковзати