СКІНЧЕННЯ

скі́нчення іменник середнього роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СКІНЧЕНОРІЗНИЦЕВИЙ →← СКІНЧЕННОВИМІРНИЙ

Смотреть что такое СКІНЧЕННЯ в других словарях:

СКІНЧЕННЯ

СКІ́НЧЕННЯ, я, с.Дія і стан за знач. скінчи́ти, скінча́ти і скінчи́тися, скінча́тися.З заспокоєним серцем, повним надії на щасне скінчення справи своєї... смотреть

СКІНЧЕННЯ

ЗАКІ́НЧЕННЯ (доведення до останньої стадії якоїсь дії, справи і т. ін.), ЗАВЕ́РШЕННЯ, СКІ́НЧЕННЯ рідше, ДОВЕ́РШЕННЯ рідше; ВИ́ВЕРШЕННЯ (перев. при буду... смотреть

СКІНЧЕННЯ

-я, с. Дія і стан за знач. скінчити, скінчати і скінчитися, скінчатися.

СКІНЧЕННЯ

[skinczenńa]с.skończenie

СКІНЧЕННЯ

імен. сер. роду

СКІНЧЕННЯ

окончание; истечение після скінченя строку — по истечении срока через скінченя строку — за истечением срока

СКІНЧЕННЯ

-я, с. Дія і стан за знач. скінчити, скінчати і скінчитися, скінчатися.

СКІНЧЕННЯ

див. закінчення

СКІНЧЕННЯ

див. кінець

СКІНЧЕННЯ

Скі́нчення, -ння, -нню

T: 131