Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СИЛОГІЗМ (від грецьк. συλλογισμαι - міркую, роблю умовивід) - дедуктивний умовивід, в якому з двох суджень (засновків) отримують зумовлене ними третє судження - висновок. Розрізняють три великі групи С.: категоричний С., у якого засновками є категоричні судження; умовний С., одним із засновків якого є умовне судження; розподільний С., серед засновків якого є розподільне судження. Істотною властивістю будь-якого С. є те, що його висновок випливає із засновків з логічною необхідністю. При цьому, якщо засновки істинні, то за умови, що не порушені логічні закони, висновок є завжди істинним. На цій підставі С. широко використовують у повсякденному і науковому мисленні як форму доведення. Особливе значення має такий різновид умовного С., як Modus ponens, . відомий під назвою "правило відокремлення". Основи теорії С. були закладені Аристотелем (див. модуси силогізму, силогістика, термін, фігури силогізму, правила виводу).І.Алексюк... смотреть
СИЛОГІ́ЗМ, у, ч., лог.Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок.Силогізм, або дедуктивний умовивід,... смотреть
-у, ч., лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок.
силогі́зм (грец. συλλογισμός від συλλογίζομαι – міркую, роблю висновок) дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень, що називаються засновками, одержують зумовлене ними третє судження – висновок.... смотреть
силогізм; ч. (гр., від міркую, роблю висновок) дедуктивний умовивід, у якому з двох суджень, що називаються засновками, одержують зумовлене ними третє судження - висновок.... смотреть
лог.syllogismвиражати у формі силогізму — to syllogize
[syłohizm]ч.sylogizm
-у, ч. , лог. Умовивід, у якому з двох суджень-засновків одержують зумовлене ними третє судження – висновок.
Висновок логічний, див. сорит
Силогі́зм, -му, -мові; -гі́зми, -мів
матем. силлогизм
лог. силлогизм
силогізм, -у
імен. чол. родулог.силлогизм