СИВІЛА

сиві́ла іменник жіночого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СИВІНЬ →← СИБИЛІВЩИНСЬКИЙ

Смотреть что такое СИВІЛА в других словарях:

СИВІЛА

імен. жін. роду, жив... седелавід слова: сивітидієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: сивівши, сивіючиседетьДеепричастная ф... смотреть

СИВІЛА

СИВІ́ЛА, и, ж., міф.У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка;// книжн. Ворожбитка.

СИВІЛА

сибіла, -и, ж. 1) міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка. 2) книжн. Ворожбитка.

СИВІЛА

сибіла, -и, ж. 1》 міф. У стародавніх греків, римлян і деяких інших народів – легендарна жінка-віщунка.2》 книжн. Ворожбитка.

СИВІЛА

сиві́ла, сибі́ла (грец. σίβυλλα – пророчиця) у давніх греків і римлян та інших народів жінка-пророкувальниця.

СИВІЛА

сивіла; ж. (гр., пророчиця) у давніх греків і римлян та інших народів жінка-пророкувальниця.

T: 165