СИБІЛЯНТ

сибіля́нт іменник чоловічого роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СИБІЛЯНТНИЙ →← СЕЧОСТАТЕВИЙ

Смотреть что такое СИБІЛЯНТ в других словарях:

СИБІЛЯНТ

СИБІЛЯ́НТ, а, ч., лінгв.Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).

СИБІЛЯНТ

-а, ч., лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).

СИБІЛЯНТ

імен. чол. родусибилянт

СИБІЛЯНТ

-а, ч. , лінгв. Передньоязичний щілинний приголосний звук (с, з, ш, ж).

СИБІЛЯНТ

лінгв.sibilant

СИБІЛЯНТ

(грам.) сичанка

СИБІЛЯНТ

сибілянт, -а

T: 72