Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СЕНТЕ́НЦІЯ, ї, ж.Вислів повчального характеру.Балабуха ще довго виливав свої думи та сентенції, доки його сон не зміг (І. Нечуй-Левицький);Саадієві сло... смотреть
(лат. sententia — думка, судження) вираз, що коротко повчає, як є чи має бути в житті. Сентенція буває безпосередня або алегорична. Розрізняють також заохочувальні, знеохочувальні: У здоровому тілі здоровий дух (Ювеналій); Життя коротке, а мистецтво довгочасне (Гіппократ); Ніхто не любить тих, кого боїться (Сенека).... смотреть
сенте́нція[сеинтен'ц'ійа]-йі, ор. -йеійу
-ї, ж. Вислів повчального характеру, коротке напучення.
[sentencja]ж.sentencja
імен. жін. родусентенция
Вислів, вираз, думка, погляд, чулість, перечулість, див. сантимент
Maxim; sentenceговорити сентенції — to pour out wisdom
сенте́нція (лат. cententia – думка, судження) вислів морально-повчального змісту, коротке напучення.
сентенція; ж. (лат., думка, судження) вислів морально-повчального змісту, коротке напучення.
рос. сентенция вислів, узагальнення повчально-морального змісту, коротке напучування.
-ї, ж. Вислів повчального характеру, коротке напучення.
Сенте́нція, -ції, -цією; -ції, -цій
Вислів повчального характеру
{сеинте́нційа} -йі, ор. -йеійу.
д! ВИСЛІВ.
сентенция