СЕНТЕНЦІЯ

сенте́нція іменник жіночого роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

СЕНТИМЕНТАЛІЗМ →← СЕНТЕНЦІЙНО

Смотреть что такое СЕНТЕНЦІЯ в других словарях:

СЕНТЕНЦІЯ

СЕНТЕ́НЦІЯ, ї, ж.Вислів повчального характеру.Балабуха ще довго виливав свої думи та сентенції, доки його сон не зміг (І. Нечуй-Левицький);Саадієві сло... смотреть

СЕНТЕНЦІЯ

(лат. sententia — думка, судження) вираз, що коротко повчає, як є чи має бути в житті. Сентенція буває безпосередня або алегорична. Розрізняють також заохочувальні, знеохочувальні: У здоровому тілі здоровий дух (Ювеналій); Життя коротке, а мистецтво довгочасне (Гіппократ); Ніхто не любить тих, кого боїться (Сенека).... смотреть

СЕНТЕНЦІЯ

сенте́нція[сеинтен'ц'ійа]-йі, ор. -йеійу

СЕНТЕНЦІЯ

-ї, ж. Вислів повчального характеру, коротке напучення.

СЕНТЕНЦІЯ

[sentencja]ж.sentencja

СЕНТЕНЦІЯ

імен. жін. родусентенция

СЕНТЕНЦІЯ

Вислів, вираз, думка, погляд, чулість, перечулість, див. сантимент

СЕНТЕНЦІЯ

Maxim; sentenceговорити сентенції — to pour out wisdom

СЕНТЕНЦІЯ

сенте́нція (лат. cententia – думка, судження) вислів морально-повчального змісту, коротке напучення.

СЕНТЕНЦІЯ

сентенція; ж. (лат., думка, судження) вислів морально-повчального змісту, коротке напучення.

СЕНТЕНЦІЯ

рос. сентенция вислів, узагальнення повчально-морального змісту, коротке напучування.

СЕНТЕНЦІЯ

-ї, ж. Вислів повчального характеру, коротке напучення.

СЕНТЕНЦІЯ

Сенте́нція, -ції, -цією; -ції, -цій

СЕНТЕНЦІЯ

Вислів повчального характеру

СЕНТЕНЦІЯ

{сеинте́нційа} -йі, ор. -йеійу.

СЕНТЕНЦІЯ

д! ВИСЛІВ.

СЕНТЕНЦІЯ

сентенция

T: 164