Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СВОБОДОЛЮ́Б, а, ч.Волелюбна людина.
ВОЛЕЛЮ́Б (людина, яка любить волю, свободу), СВОБОДОЛЮ́Б, СВОБОДОЛЮ́БЕЦЬ. Поет-волелюб; Великий свободолюбець Прометей.
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. Волелюбна людина.
-а, ч. Волелюбна людина.
свободолюб, -а