Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
СВАВІ́ЛЕЦЬ, льця, ч.1. Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самоволець.– Ой людоньки добрі, – стогне тітка Ликерія .. ... смотреть
-льця, ч. 1) Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самоволець. 2) Людина, яка робить що-небудь без дозволу.
імен. чол. роду, жив.розм.своевольник
-льця, ч. 1》 Людина, яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самоволець.2》 Людина, яка робить що-небудь без дозволу.
[swawiłec']ч.swawolnik
див. непокірний
свавілець, -льця