САМОВЛАДНИК

самовла́дник іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

САМОВЛАДНО →← САМОВЛАДНИЙ

Смотреть что такое САМОВЛАДНИК в других словарях:

САМОВЛАДНИК

МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угор... смотреть

САМОВЛАДНИК

САМОВЛА́ДНИК, а, ч., заст.Самодержець.

САМОВЛАДНИК

-а, ч., заст. Самодержець.

САМОВЛАДНИК

імен. чол. роду, жив.

САМОВЛАДНИК

-а, ч. , заст. Самодержець.

САМОВЛАДНИК

самовладник, -а

T: 159