Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КА... смотреть
РЯХТІ́ТИ, ти́ть, недок., поет.Те саме, що мерехті́ти.Під землею ж там палати, .. срібло-злото скрізь ряхтить (Леся Українка);Десь удалині, на протилежн... смотреть
-тить, недок., поет. Те саме, що мерехтіти.
блестеть, сверкать; поблёскивать, поблескивать (слегка, время от времени); мерцать (о звёздах)
(- зорі) МЕРЕХТІТИ; (- золото) сяяти, блищати; (- плоди) РЯСНІТИ.
-тить, недок. , поет. Те саме, що мерехтіти.
див. блищати
Ряхті́ти, -хчу́; -хти́ш, -хтя́ть