Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
Ручи́тель. Поручитель. Члени мають з каси в разі, як потребують пожички, такі вигоди: не пишуть векслів, ані не мусять іти до нотара і позволяти интабулювати довг на своїм господарстві, лиш підписують у селі у своїй касі при двох сьвідках запис довжний (той запис довжний має, окрім довжника, підписати ще также оден або і два ручителі) (См.-Стоцький, Порадник, 5); Заразом треба і ручителів про се повідомити, аби вони натиснули на довжника, аби були приготовані на судову скаргу, бо і ручителі відповідають за пожичку (См.-Стоцький, Порадник, 41); Товариство взаїмного кредиту “Дністер”, стоваришенє, зареєстроване з обмеженою порукою, уділяє пожички за оплатою 6 ½ % за інтабуляциєю або порукою двох відповідних ручителів і приймає вкладку до опроцентованя (Б., 1900, рекл.)// пол. ręczyciel, заст. - поручитель.... смотреть