Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́С... смотреть
РО́ЗТІК, току, ч.1. Місце роздвоєння основного русла річки.[Той, що греблі рве:] Поплинемо з тобою ген на розтоки, під бистрії лотоки (Леся Українка);/... смотреть
-току, ч. 1) Місце роздвоєння основного русла річки. || Водяний потік, що відокремився від основного русла. 2) рідко. Місце розгалуження або перетину ... смотреть
-току, ч. 1》 Місце роздвоєння основного русла річки.|| Водяний потік, що відокремився від основного русла.2》 рідко. Місце розгалуження або перетину... смотреть
імен. чол. роду
= розтока раздвоение, разветвление; рукав (ответвление главного русла)
(річки) розтока, відгалуження, рукав; (доріг) РОЗДОРІЖЖЯ, перехрестя.
див. роздоріжжя
розтік, -току