РОЗСТІБНУТИЙ

розсті́бнутий 1 дієприкметник від: розстібнути рідко розсті́бнутий 2 прикметник з роз'єднаними, нескріпленими застібками; такий, у якого незастебнутий, розхристаний одяг - розм. рідко

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РОЗСТІБНУТИСЯ →← РОЗСТІБНУТИ

Смотреть что такое РОЗСТІБНУТИЙ в других словарях:

РОЗСТІБНУТИЙ

РОЗСТІ́БНУТИЙ, а, е, рідко.1. Дієпр. пас. до розстібну́ти.Шинель на Сергію була розстібнута (О. Гуреїв).2. у знач. прикм. Те саме, що розсте́бнутий 2, ... смотреть

РОЗСТІБНУТИЙ

-а, -е, рідко. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розстібнути. 2) у знач. прикм. Те саме, що розстебнутий 2), 3)

РОЗСТІБНУТИЙ

-а, -е, рідко.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розстібнути.2》 у знач. прикм. Те саме, що розстебнутий 2), 3)

РОЗСТІБНУТИЙ

ад'єктиврасстегнутый

T: 138