РОЗРЯДИТИ

розряди́ти 1 дієслово доконаного виду позбавити заряду; позбавити напруженості розряди́ти 2 дієслово доконаного виду пишно одягти

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РОЗРЯДИТИСЯ →← РОЗРЯДЖЕННЯ

Смотреть что такое РОЗРЯДИТИ в других словарях:

РОЗРЯДИТИ

ПОСЛА́БЛЮВАТИ (ПОСЛАБЛЯ́ТИ рідше) (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якості, почуття тощо), ОСЛА́БЛЮВАТИ (ОСЛАБЛЯ́ТИ рід... смотреть

РОЗРЯДИТИ

I див. розряджати I.II див. розряджати II.розрядитисяI див. розряджатися I.II див. розряджатися II.розрядка-и, ж. 1) Дія за знач. розрядити I, розрядж... смотреть

РОЗРЯДИТИ

недок. розряджати, док. розрядити1) (електричну батарею) to discharge; (зброю) to unload; (вистреливши) to discharge2) перен. (послабити напруженість) ... смотреть

РОЗРЯДИТИ

розряди́ти атмосфе́ру. Зняти або послабити напруження в певній ситуації; змінити становище на краще. Сев зрозумів, що треба розрядити атмосферу. Він голосно засміявся, дістав з коробки два сірники, зломив у одного сірку і махнув рукою в повітрі.— Тепер тягніть,— звернувся він до Тайок (Ю. Яновський); Сварливу, затхлу атмосферу першою розрядила моя добренька рідненька матуся (О. Ковінька).... смотреть

РОЗРЯДИТИ

РОЗРЯДИ́ТИ¹ див. розряджа́ти¹.РОЗРЯДИ́ТИ² див. розряджа́ти².

РОЗРЯДИТИ

I див. розряджати I.II див. розряджати II.

РОЗРЯДИТИ

【完】 见 розряджати

РОЗРЯДИТИ

Прыбраць

РОЗРЯДИТИ

-джу, -диш rozładować

РОЗРЯДИТИ

сов. от розряджати

РОЗРЯДИТИ

разряжать

РОЗРЯДИТИ

прыбраць

РОЗРЯДИТИ

прыбраць

РОЗРЯДИТИ АКУМУЛЯТОР

разряжать аккумулятор

РОЗРЯДИТИ РУШНИЦЮ

разряжать ружьё

T: 90