Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗПУ́ТАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до розпу́тати;// у знач. прикм.Розпутані коні втікали Від Одера аж до Дністра (П. Воронько).
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпутати. || розпутано, безос. присудк. сл.
[rozputanyj]прикм.rozwikłany
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розпутати.|| розпутано, безос. присудк. сл.
ад'єктивраспутанный