Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗПА́ЛЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до розпали́ти.Жагучими пахощами дихала земля, розпалена сонцем (З. Тулуб);Легенький вітрець .. освіжив розпалене швидк... смотреть
ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил.... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розпалити. || розпалено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., перен. Дуже червоний, рум'яний. 3) у знач. прикм.... смотреть
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпалити.|| розпалено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. , перен. Дуже червоний, рум'яний.3》 у знач. ... смотреть
(про щоки, обличчя) burning, flushed; (збуджений) heated, excited (with)розпалений ненавистю — ablaze with hatred
[rozpalenyj]прикм.rozpalony
ад'єктивразожженный
rozpalony; podniecony; pałający
техн. растопленный (о печи)