Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗМОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.1. Усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким-небудь.Филін, розмовляючи, ніколи не дивився людям в вічі (І. Н... смотреть
ГОВОРИ́ТИ (володіти власною або іноземною мовою; користуватися іноземною мовою), РОЗМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ розм.; ЛОПОТА́ТИ розм., ЛОПОТІ́ТИ розм. (незроз... смотреть
-яю, -яєш, недок. 1) Усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким-небудь. || Передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів. || ... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: розмовлявши, розмовляючи1. усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким-не... смотреть
-яю, -яєш, недок. 1》 Усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким-небудь.|| Передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів.|| ... смотреть
To talk, to speak (to, with); літ. to converseне давати іншим розмовляти — to monopolize the conversation
БАЛАКАТИ, говорити, вести розмову, перекидатися словами, (- пусте) баляси точити, теревені правити; (з ч. не) не спілкуватися, ворогувати; (якоюсь мовою) володіти.... смотреть
[rozmowl'aty]дієсл.rozmawiać
розмовля́ти[розмоўл’атие]-л'айу, -л'айеиш
(усно обмінюватися думками) говорити, балакати, гуторити, бесідувати, (тихо) гомоніти, (про мову дівчат, дітей) щебетати.
разговаривать, говорить; беседовать, разг. толковать (обмениваясь мнениями); объясняться, изъясняться (на каком-н. языке)
Гаварыцьгутаркагутарыць
【未】 说话; 谈话, 交谈
див. говорити
Розмовля́ти, -мовля́ю, -мовля́єш
Prate; snakke
Prate; snakke
{розмоўла́тие} -ла́йу, -ла́йеиш.
Prata; tala
гаварыцьгутаркагутарыць
гаварыць гутарка гутарыць
-яю, -яєш rozmawiać
ბაასი, ლაპარაკი
Розмовляти українською мовою
Розмовляти українською мовою
ПравильноРозмовляти, балакати — обидва слова вживаються в українській мові. Це слова – синоніми. Вони означають мати здатність усно передавати свої дум... смотреть