Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і РОЗЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. розлю́блять; док., кого, що і без прям. дод.Переставати любити... смотреть
-яю, -яєш і розлюблювати, -юю, -юєш, недок., розлюбити, -люблю, -любиш; мн. розлюблять; док., перех. і без додатка. Переставати любити кого-, що-небуд... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: розлюблявши, розлюбляючиразлюблятьДеепричастная форма: разлюбляв, разлюбляя
-яю, -яєш і розлюблювати, -юю, -юєш, недок. , розлюбити, -люблю, -любиш; мн. розлюблять; док. , перех. і без додатка.Переставати любити кого-, що-неб... смотреть
несов. - розлюбляти, сов. - розлюбити разлюблять, разлюбить