Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗКОРКО́ВАНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до розкоркува́ти.– Шампанське – всім, – командує жартома Марина й, відібравши в Лободи розкорковану [ним] пляшку, напо... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкоркувати. || розкорковано, безос. присудк. сл.
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розкоркувати.|| розкорковано, безос. присудк. сл.
ад'єктив
техн. раскупоренный