РОЗЗИЧИТИ

роззи́чити дієслово доконаного виду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РОЗЗИЧУВАННЯ →← РОЗЗИЧЕНИЙ

Смотреть что такое РОЗЗИЧИТИ в других словарях:

РОЗЗИЧИТИ

ПОЗИЧА́ТИ (давати щось у борг, у тимчасове користування кому-небудь), БОРГУВА́ТИ розм., ВИЗИЧА́ТИ заст., ЗИ́ЧИТИ діал.; РОЗПОЗИЧА́ТИ, РОЗЗИЧА́ТИ (РОЗЗИ... смотреть

РОЗЗИЧИТИ

РОЗЗИ́ЧИТИ див. роззича́ти.

РОЗЗИЧИТИ

див. роззичати.

РОЗЗИЧИТИ

Роззи́чити, -зи́чу, -зи́чиш, -чать; роззи́ч, роззи́чте

РОЗЗИЧИТИ

див. роззичати.

T: 103