Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ВІДДІЛЯ́ТИ що від чого (бути межею, перепоною між чим-, ким-небудь), ВІДДІ́ЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯ́ТИ кого, що, ВІДМЕЖО́ВУВАТИ, ВІДГОРО́ДЖУВАТИ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТ... смотреть
РОЗДІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко РОЗДІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДІЛИ́ТИ, ділю́, ді́лиш, док.1. що. Ділити що-небудь на частини, шматки і т. ін.Старий, ... смотреть
-яю, -яєш і рідко розділювати, -юю, -юєш, недок., розділити, -ділю, -ділиш, док., перех. 1) Ділити що-небудь на частини, шматки і т. ін. || Поділяти (... смотреть
-яю, -яєш і рідко розділювати, -юю, -юєш, недок. , розділити, -ділю, -ділиш, док. , перех. 1》 Ділити що-небудь на частини, шматки і т. ін.|| Поділят... смотреть
розділя́ти (діли́ти) / розділи́ти ло́же (по́стіль) з ким і без додатка. Бути з ким-небудь в інтимних стосунках. (Кассандра:) Троянки у неволі — і живі! Обходять кросна, розділяють ложе, дітей годують еллінам на втіху… (Леся Українка); Параска-Роксолана, бач, саме й мріяла про те, щоб розділити свою постіль — не з осоружним Демидом, а з молоденьким сотником, з якого вона мала намір випестувати вправного коханця (О. Ільченко).... смотреть
недок. розділяти, док. розділити1) (ділити) to divide (in, into)2) (роз'єднувати) to separate, to part, to sever (from, with)3) (думку та ін.) to share... смотреть
[rozdil'aty]дієсл.rozdzielać
【未】1) 分开, 划分开, 分成2) 分配3) 分享, 同享, 共享; 同受, 分担
ДІЛИТИ, поділяти, розподіляти, РОЗ'ЄДНУВАТИ; (землю) розмежовувати.
несов. - розділяти, сов. - розділити разделять, разделить
disjoin, divide, divorce, separate, sever, split
Розділя́ти, -ля́ю, -ля́єш
-яю, -яєш rozdzielać, oddzielać
Dela
Dele
Dele
астр.; физ. разрешать
separate
დაყოფა
Поділяти його позицію
Поділяти його позицію
разрешать на звёзды
разрешать на звёзды