Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ чим (розділяючи на частини приміщення, простір), РОЗГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНА́ТИ (перев. тканиною); ПЕРЕТИНА́ТИ (річку, канал і т. ін. — ... смотреть
розгороди́ти[розгородитие]-роуджу, -одиеш; нак. -ди, -роуд'іт'
РОЗГОРОДИ́ТИ див. розгоро́джувати.
недок. розгороджувати, док. розгородитиto partition off
Розгородити См. Розгорожувати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 39.
див. розгороджувати.
【完】 见 розгороджувати
{розгороди́тие} -роуджу́, -о́диеш; нак. -ди́, -роуді́т.
див. розгороджувати.
сов. от розгороджувати
техн. разгораживать