Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗГОЛО́ШЕНИЙ, а, е.Дієпр. пас. до розголоси́ти.Обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами лише за умови, що вони... смотреть
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розголосити. || розголошено, безос. присудк. сл.
розголо́шений[розголошеинией]м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[rozhołoszenyj]прикм.rozgłoszony
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розголосити.|| розголошено, безос. присудк. сл.
ад'єктивразглашенный
{розголо́шеинией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
Розголо́шений, -на, -не
disclosed