Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗВАЖА́ЛЬНИК, а, ч.Той, хто розважає, звеселяє кого-небудь; жартун, витівник.Свіфта водночас вважали художником-просвітителем – і войовничим антиінтел... смотреть
-а, ч. Той, хто розважає, звеселяє кого-небудь; жартун, витівник.
імен. чол. роду, жив.
-а, ч. Той, хто розважає, звеселяє кого-небудь; жартун, витівник.