РОЗБІГ

ро́збі́г іменник чоловічого роду

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РОЗБІГАННЯ →← РОЗАХКАТИСЯ

Смотреть что такое РОЗБІГ в других словарях:

РОЗБІГ

РОЗБІ́Г, у, ч.1. Біг з швидкістю, що поступово збільшується.Олекса, надбігши до рову, як був, у повнім розбігу, стрибнув прямо перед собою (Г. Хоткевич... смотреть

РОЗБІГ

-у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З розбігу — а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зуп... смотреть

РОЗБІГ

-у, ч. 1》 Біг зі швидкістю, що поступово збільшується.З розбігу — а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинит... смотреть

РОЗБІГ

Running start; run-up; ав. (при зльоті) take-off run, run-outз розбігу — at a runз розбігу кинутися (в) — to take a running start and leap (into)стрибо... смотреть

РОЗБІГ

РОЗГІ́Н (рух з поступово збільшуваною швидкістю), РО́ЗБІ́Г. Апарат цей здіймається стрімко вгору, йому не потрібно місця для розгону (О. Донченко); Оле... смотреть

РОЗБІГ

ро́збіг[розб'іг і роузб’іг]-гу, м. (на) -гу, мн. -гие, -г'іў

РОЗБІГ

[rozbih]ч.rozpęd

РОЗБІГ

імен. чол. родуразбег

РОЗБІГ

I р`озбігтехн. разгон (разбег ещё), расхождение II р`озбігтехн.; физ. разбег, разбегание

РОЗБІГ

【阳】 助跑

РОЗБІГ

{ро́збіг і роузбі́г} -гу, м. (на) -гу, мн. -гие, -гіў.

РОЗБІГ

-у m rozbieg, rozpęd

РОЗБІГ

розбіг, -у

РОЗБІГ

разбег

T: 123