Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
РОЗБІ́Г, у, ч.1. Біг з швидкістю, що поступово збільшується.Олекса, надбігши до рову, як був, у повнім розбігу, стрибнув прямо перед собою (Г. Хоткевич... смотреть
-у, ч. 1) Біг зі швидкістю, що поступово збільшується. •• З розбігу — а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зуп... смотреть
-у, ч. 1》 Біг зі швидкістю, що поступово збільшується.З розбігу — а) поступово збільшуючи швидкість під час бігу; розбігшись; б) не встигнувши зупинит... смотреть
Running start; run-up; ав. (при зльоті) take-off run, run-outз розбігу — at a runз розбігу кинутися (в) — to take a running start and leap (into)стрибо... смотреть
РОЗГІ́Н (рух з поступово збільшуваною швидкістю), РО́ЗБІ́Г. Апарат цей здіймається стрімко вгору, йому не потрібно місця для розгону (О. Донченко); Оле... смотреть
ро́збіг[розб'іг і роузб’іг]-гу, м. (на) -гу, мн. -гие, -г'іў
[rozbih]ч.rozpęd
імен. чол. родуразбег
I р`озбігтехн. разгон (разбег ещё), расхождение II р`озбігтехн.; физ. разбег, разбегание
【阳】 助跑
{ро́збіг і роузбі́г} -гу, м. (на) -гу, мн. -гие, -гіў.
-у m rozbieg, rozpęd
розбіг, -у
разбег