РОДОВИЙ

родо́ви́й прикметник від: рід родови́й прикметник від: ро́ди

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

РОДОВИК →← РОДОВИДОВИЙ

Смотреть что такое РОДОВИЙ в других словарях:

РОДОВИЙ

РОДОВИ́Й, а́, е́.Стос. до родів.Хвороби, які спостерігаються в дитини у віці до 3 тижнів, називаються хворобами новонароджених .. Такі є, наприклад, за... смотреть

РОДОВИЙ

I1) ancestral, tribal; (про маєток, замок) patrimonialродовий побут — іст. tribal government; tribal livingродова (кривава) помста — family feudродове ... смотреть

РОДОВИЙ

I【形】Родовий відмінок 语 二格, 生格II【形】1) 家庭的; 氏族的; 世袭的, 祖传的Родова община 史 氏族公社3) 生物 属的Родові і видові назви рослин 植物的属名和种名3) 语 性的4) 生理 分娩的Родові потуги 分... смотреть

РОДОВИЙ

-ова, -ове. 1) Який існував під час життя людей родами (у 1 знач.). 2) Прикм. до рід 2). || Який належить родові, переходить від покоління до поколінн... смотреть

РОДОВИЙ

-ова, -ове.1》 Який існував під час життя людей родами (у 1 знач. ).2》 Прикм. до рід 2).|| Який належить родові, переходить від покоління до поколін... смотреть

РОДОВИЙ

СПАДКО́ВИЙ (про фізичні й духовні якості — який передається наступним поколінням), ВРО́ДЖЕНИЙ, РОДОВИ́Й, РОДИ́ННИЙ, ФАМІ́ЛЬНИЙ заст., ФАМІЛІ́ЙНИЙ заст.... смотреть

РОДОВИЙ

родо́вий[родовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і і [родовий] м. (на) -вому/-доув'ім, мн. -доув'і (від рід)

РОДОВИЙ

I родов`ий 1) (наследственный) родовой, фамильный, устар. потомственный родова община — родовая община родова помста — родовая месть 2) физл. родовой родові потуги — родовые потуги 3) биол. родовой родові і видові назви рослин — родовые и видовые названия растений II род`ов`ий в соч. - родовий відмінок... смотреть

РОДОВИЙ

ад'єктивлінгв.родительный¤ родовий відмінок -- родительный падеж

РОДОВИЙ

[rodowyj]прикм.rodowy

РОДОВИЙ

rodowy; rodzinny ~ герб herbrodowy родова помста zemsta rodowa родове майно majątek rodzinny ~ відмінок dopełniacz

РОДОВИЙ

{родо́вией} м. (на) -вому/-вім, мн. -ві і {родови́й} м. (на) -во́му/-доуві́м, мн. -доуві́ (від рід).

РОДОВИЙ

(герб) предківський, прадідній; (дім) спадковий, успадкований, дідизний.

РОДОВИЙ

див. фамільний

РОДОВИЙ

Родови́й, -ва́, -ве́

РОДОВИЙ

ancient, lineal

РОДОВИЙ

вчт родовой

РОДОВИЙ ВІДМІНОК

Один із непрямих відмінків, який відповідає на питання кого? чого?

РОДОВИЙ ВІДМІНОК

один із непрямих відмінків, який відповідає на питання кого? чого?

РОДОВИЙ ВІДМІНОК

грам. родительный падеж

РОДОВИЙ ВІДМІНОК ДОДАТКА, ЗНАХІДНИЙ ВІДМІНОК ДОДАТКА, ПИСАТИ ЛИСТ, ПИСАТИ ЛИСТА, ПРИШИТИ ҐУДЗИК, ПРИШИТИ ҐУДЗИКА, КУПИТИ ХЛІБА

Родовий чи знахідний відмінок додатка? Як буде правильно сказати: писати (читати) листа чи лист, пришити ґудзик чи ґудзика? Такі питання часто виникають перед тими, хто негаразд відчуває дух української мови. Як на те, трапляються інколи випадки, коли той самий іменник, виконуючи в реченнях синтаксичну функцію додатка, в одному реченні стоїть у родовому відмінку, а в другому — в знахідному, наприклад: «Послухали доброї поради високошановного народолюбця» (Б. Грінченко) і «Він дасть пораду, як і що, — знайшов вихід Антін» (С. Чорнобривець). То від чого залежить той чи той відмінок додатка? Чи є якесь правило щодо цього? У розділі «Дієслова» ми побачимо далі, що є дієслова, які керують іменниками тільки в якомусь певному відмінку, а тим часом обмежимося лиш зауваженням, що, на відміну від російської мови, в українській мові іменник-додаток часто стоїть у родовому, а не в знахідному відмінку: «Бабуся пильнує малої» (Марко Вовчок); «Де шукати благостині» (П. Куліш); «Гляди, дядьку, порядку» (М. Номис); «Заспівай мені, доню, тієї Вкраїни» (Г. Косинка). Отож, у першій фразі ліпше сказати: писати (читати) листа; та й у другій теж ближче буде до народнорозмовної української традиції: пришити ґудзика, купити хліба тощо.... смотреть

РОДОВИЙ ВІДМІНОК МНОЖИНИ, СТАТТІВ, ДОПОВІДІВ, ЗНАННІВ, ГАЛУЗІВ, ІВ, СТАТЕЙ, ДОПОВІДЕЙ, ГАЛУЗЕЙ, ЗНАНЬ, ЗНАННЯ 1, СОЛДАТ, СОЛДАТІВ, СЛОВ’ЯН, СЛОВ’ЯНІВ

Родовий відмінок множини «Багато статтів написано на цю тему, багато прочитано доповідів», «Йому бракує ще знаннів», «Тут продається література з різних галузів техніки». У всіх цих реченнях іменники жіночого роду стаття, доповідь, галузь та іменник середнього роду знання стоять у родовому відмінку множини з закінченням -ів, властивим іменникам чоловічого роду: ліс — лісів, робітник — робітників тощо. Така плутанина з закінченням родового множини відбувається підо впливом деяких говірок, але літературна мова додержується сталих граматичних закінчень, через те слід виправляти на статей, доповідей, галузей і знань. Іменник знання краще ставити завжди в однині: «Йому бракує ще знання». Тим часом іменник солдат у родовому відмінку множини дехто лишає в формі, що збігається з називним відмінком однини: «У клубі було багато солдат місцевої частини», — хоч правильно сказати «багато солдатів», як у фразі: «Картини героїчних битв Вітчизняної війни оживають у кипучій праці солдатів трудового фронту» («Літературна газета»). Іменник слов’янин відмінюється так само, як і селянин, тому в родовому відмінку множини буде слов’ян, а не слов’янів, як написано в одному сучасному вірші: «Київська Русь гуртувала слов’янів».... смотреть

РОДОВИЙ ВІДМІНОК НАЛЕЖНОСТІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

Родовий відмінок належності Інколи трапляються такі звороти: «Тут була хата Шевченка», «Треба берегти гнізда птахів», де родовий відмінок означає належність якоїсь речі комусь або чомусь. Проте в аналогічних випадках українська класика й живе народне мовлення частіше вживають присвійного прикметника: «Розсердився за ції бабусині речі» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Подай-но йому Петрову свитку» (С. Васильченко); «Отцева й материна молитва зо дна моря верне» (М. Номис). Отож, і в перших двох фразах слід сказати: «Тут була Шевченкова хата»; «Треба берегти пташині гнізда». У діловому листуванні, що потребує точного означення, іменник-прізвище ставлять у родовому відмінку: майно Бондаренка. Так само, коли за іменником-підметом далі йде кілька прізвищ, що означають належність, ці прізвища ставимо в родовому відм... смотреть

РОДОВИЙ ВІДМІНОК ЧАСУ, ТОЇ НОЧІ, ЦЬОГО ЛІТА, В ТУ НОЧЬ, В ЭТО ЛЕТО

Родовий відмінок часу Українська мова характеризується використанням родового відмінка іменників, щоб означити час. Російська мова знає в таких випадках прийменник із знахідним відмінком іменника: тої ночі — в ту ночь, цього літа — в это лето. Наведемо кілька прикладів із класичної літератури й фольклору: «Одної ночі приснився мені сон» (Марко Вовчок); «А чула ти, що сталося сеї ночі?» (Леся Українка); «...малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани» (С. Васильченко); «Накрили очі темної ночі, легше в могилі спочинув» (народна пісня). З цього можна зробити висновок, що, йдучи за традицією класики й живої народної мови, ліпше сказати по-українському: «Того дня з ним не сталось ніяких пригод», а не «У той день...». Проте слід пам’ятати, що родовий відмінок часу не може стояти в формі множини (наприклад, «Тих днів...»), а також без означення («цієї», «темної», «того»). Тут на визначення часу, днів тижня, явищ, процесів, стану вдаємось до знахідного відмінка з прийменником: «у роки (під час) громадянської війни», «у вівторок», «у давнину», «у (під) хуртовину».... смотреть

РОДОВИЙ МАЄТОК

family estate, ancestral estate, ancient demesne, entailed estate

РОДОВИЙ ХАРАКТЕР

родовой характер

T: 849