РИ́ТИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до ри́ти 1–4.2. у знач. прикм., заст. Тиснений.На особливу увагу заслуговує димлений – чорний посуд з ритим або згладженим ... смотреть
-а, -е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до рити 1-4). 2) у знач. прикм., заст. Тиснений.
ри́тий[ритией]м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
• Rhytium, ΄Ρύτιον, город на юге Крита (Ноm. Il. 2, 648), присоединенный гортинийцами к их области (Strab. 10, 479).
[rytyj]прикм.Ryty
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до рити 1-4).2》 у знач. прикм. , заст. Тиснений.
ад'єктиврытый
{ри́тией} м. (на) -тому/-тім, мн. -ті.
техн. рытый