БУВАЛЕЦЬ

бува́лець іменник чоловічого роду, істота

Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»

БУВАЛИЙ →← БУВАЄ

Смотреть что такое БУВАЛЕЦЬ в других словарях:

БУВАЛЕЦЬ

БУВА́ЛЕЦЬ, льця, ч.Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті.– Гей, та пішов я, брате мій, степами, та пішов ланами... смотреть

БУВАЛЕЦЬ

бува́ти / побува́ти у бува́льцях. 1. Багато бачити, зазнавати в житті. Левонтій Петрович тягався по світах, бував у бувальцях, служив в москалях, був військовим писарем (І. Нечуй-Левицький); Побував-таки (старий мандрівник) в бувальцях, бачив білий світ. Атож! Довелось ковтнути і солоного, і гіркого (С. Журахович); // яких. Опинятися у складних, перев. небезпечних ситуаціях. Кумові доводилося бувати у всіляких бувальцях (С. Чорнобривець). 2. Мати непривабливий вигляд, довго чи часто використовуватися; бути не новим. Вигляд у мене був непривабливий. Сірий простенький костюм, що вже й до цього бував у бувальцях, зовсім зім’явся (Ю. Збанацький).... смотреть

БУВАЛЕЦЬ

БУВА́ЛИЙ у знач. ім. (той, хто багато бачив, зазнав у своєму житті), БУВА́ЛЕЦЬ розм., БИ́ТИЙ розм. Не питай старого, а питай бувалого (прислів'я); Але ... смотреть

БУВАЛЕЦЬ

бува́лець[бувалеиц']-л'ц'а, ор. -л'цеим, м. (на) -л'цеив'і/-л'ц'у, мн. -л'ц'і, -л'ц'іў

БУВАЛЕЦЬ

-льця, ч. Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті.

БУВАЛЕЦЬ

імен. чол. роду, жив.

БУВАЛЕЦЬ

частий гість, завсідник; (з досвідом) бувалий , досвідчений, битий, навчений досвідом, о. стріляний , битий у тім'я, не в тім'я битий, бита голова, старий вовк .... смотреть

БУВАЛЕЦЬ

[buwałec']ч.bywalec

БУВАЛЕЦЬ

-льця, ч. Людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті.

БУВАЛЕЦЬ

Бува́лець, -льця, -льцеві, -льцю! -ва́льці, -льців

БУВАЛЕЦЬ

{бува́леиц} -лца, ор. -лцеим, м. (на) -лцеиві/-лцу, мн. -лці, -лціў.

БУВАЛЕЦЬ

див. бувалий

БУВАЛЕЦЬ

разг. бывалый, видавший виды (человек)

БУВАЛЕЦЬ

-льця m bywalec, światowiec

БУВАЛЕЦЬ

бувалець, -льця

T: 129