Смотреть больше слов в «Орфографічному словнику української мови»
ЗА́ЛИШКИ мн. (ЗА́ЛИШОК одн.) (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, з давніх часів і взагалі від того, що мин... смотреть
РЕ́ШТКА, и, ж., рідко.Те саме, що ре́шта 1, 4.Останні кущі лягли під сокирою, вогонь нищив вже рештку (М. Коцюбинський).
імен. жін. родуостаток кого-чегосущ. муж. рода
-и, ж., рідко. Те саме, що решта 1), 4).
[resztka]ж.resztka
-и, ж. , рідко.Те саме, що решта 1), 4).
Астачарэшта
астачарэшта
астача рэшта